Юридична довідка щодо шкільного харчування

1. Що робити, якщо у батьків є сумніви щодо якості страв, які готують у шкільній їдальні?

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про загальну середню освіту” батьки або особи, які їх замінюють, є безпосередніми учасниками навчально-виховного процесу і мають право обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів, звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей, захищати законні інтереси дітей.

Асортимент шкільних буфетів визначено у Додатку 9 до Державних санітарних правил і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу 5.5.2.008-01 від 14.08.2001 № 63 (далі – ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Включення до цього асортименту нових продуктів та страв проводиться тільки за умови отримання позитивного висновку МОЗ (п. 17 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого Наказом МОЗ від 01.06.2005 року № 242/329 (далі – Порядок організації харчування), п. 10 ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Важливо пам’ятати, що відповідно до п. 15 Порядок організації харчування та п. 10 ДСанПіН 5.5.2.008-01 харчові продукти мають надходити до загальноосвітнього навчального закладу (далі – ЗНЗ) разом із супровідними документ, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо). Таким чином, у випадку виникнення сумнівів щодо якості та безпечності харчових продуктів, батьки та контролюючі органи можуть вимагати пред’явити їм оригінали відповідних супровідних документів на харчові продукти.

Таким чином, якщо у батьків виникли обґрунтовані сумніви щодо якості чи безпечності харчових продуктів у ЗНЗ, відповідності асортименту харчових продуктів у буфеті ЗНЗ державним вимогам та стандартам, вони можуть вимагати у працівників буфету ЗНЗ пред’явити їм оригінали документів, що засвідчують походження та якість харчових продуктів, які реалізуються у шкільному буфеті. Крім того, батьки мають право відповідно до Закону України “Про звернення громадян” колективно або індивідуально звернутись з усною чи письмовою скаргою або зверненням до:

• керівника ЗНЗ щодо організації та якості харчування в ЗНЗ (ст. 25 Закону України “Про освіту” (далі – Закон про освіту), ст. 22 Закону України “Про загальну середню освіту”);

• медичних працівників ЗНЗ щодо якості харчових продуктів, які надходять до ЗНЗ (пп. 1.5 ДСанПіН 5.5.2.008-01 від 14.08.2001 № 63);

• установ державної санітарно-епідеміологічної служби щодо якості, безпечності та асортименту харчових продуктів у шкільному буфеті (п. 10 ДСанПіН 5.5.2.008-01);

• обласних, міських, районних органів управління освітою (департаменти, управління місцевих рад або державних адміністрацій) щодо організації харчування у державних чи комунальних ЗНЗ (ст. 25 Закон про освіту, ст. 22 Закону України “Про загальну середню освіту”);

• Міністерства освіти та науки України (далі – МОН) щодо будь-яких питань, пов’язаних з діяльністю ЗНЗ (ст. 12 Закону про освіту, п. 5 Положення про МОН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630);

• Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) щодо якості харчування (ст. 25 Закону про освіту, п. 26 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого спільним наказом МОЗ та МОН від 01.06.2005 року № 242/329).

При цьому чинне законодавство передбачає юридичну відповідальність для керівників ЗНЗ, медичних працівників ЗНЗ та осіб, визначених керівником ЗНЗ відповідальними за організацію харчування у ЗНЗ, зокрема:

• статтею 325 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, у вигляді штрафу у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1700 гривень), або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років;

• статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф у розмірі 1-20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17-340 гривень) за порушення санітарних правил;

• статтею 188¹¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено штраф у розмірі 1-20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17-340 гривень) за невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків.

2. Що робити, якщо у шкільному буфеті продають продукцію, яка заборонена для продажу у шкільних буфетах (чіпси, сухарики тощо)?

Як було зазначено вище, асортимент шкільних буфетів визначено у Додатку 9 до ДСанПіН 5.5.2.008-01 (Додаток 1 до цієї Довідки), а включення до нього нових продуктів та страв проводиться тільки за умови отримання позитивного висновку МОЗ(п. 17 Порядку організації харчування, п. 10 ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Крім того, відповідно до Додатку 9 до ДСанПіН 5.5.2.008-01 з метою профілактики харчових отруєнь та захворювань шлунковокишкового тракту категорично забороняється продаж в шкільних пунктах харчування таких продуктів та страв: кондитерські вироби з кремами, морозиво, яйця та м’ясо водоплаваючої птиці, низькосортні м’ясні вироби (нижче I сорту), студні, зельци, фаршмаки, гриби, молоко-самоквас, сметана та фляжне молоко та сир м’який без термічної обробки, консерви непромислового виготовлення, солодкі газовані напої, нарізні салати з майонезом, оцтом, сметаною.

Додатково зазначимо, що 15.08.2006 року було затверджено спільний наказМіністерства освіти та науки України та Міністерства охорони здоров’я України № 620/563 (наразі чинний), відповідно до п. 1.4 якого управлінням освіти і науки, охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій було наказано заборонити замовляти, приймати та використовувати м’ясо та яйця водоплавної птиці, м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м’ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо). Заборонити використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти.

Отже, у разі виявлення факту продажу у шкільному буфеті продуктів, не передбачених Додатком 9 до ДСанПіН 5.5.2.008-01, доцільно вжити заходів щодо фіксації порушення правил організації харчування, наприклад, зробити фото- або відеозйомку, за можливості скласти протокол виявлення порушень за підписами присутніх осіб. В такому випадку батьки можуть звернутись зі скаргою до керівника ЗНЗ, до медичного працівника ЗНЗ, до установ державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходження ЗНЗ, до органів управління освітою місцевих рад та/або місцевих державних адміністрацій.

Інших способів тиску на керівництво ЗНЗ та підприємство, яке забезпечує харчування дітей у ЗНЗ, чинним законодавством не передбачено.

3. Що робити, якщо батьки бажають змінити організацію, яка надає послуги з організації шкільного харчування?

Відповідно до ст. 25 Закону про освіту, ст. 22 Закону України “Про загальну середню освіту”, п. 4 Порядку організації харчування відповідальними за організацію харчування дітей у ЗНЗ, а отже, за вибір постачальників харчових продуктів, є керівник ЗНЗ та засновники (власники) ЗНЗ, тобто органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади. При цьому чинними нормативними актами не передбачено повноважень батьків або осіб, які їх заміняють, щодо участі в організації харчування дітей у ЗНЗ.

Таким чином, батьки або особи, які їх заміняють, не можуть втручатись у процес вибору постачальника харчових продуктів для ЗНЗ.

Однак відповідно до п. 13 Порядку організації харчування перелік постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини визначається рішеннями тендерних комітетів (комісій) засновників (власників) ЗНЗ (місцевих рад та місцевих державних адміністрацій) за погодженням з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. Під час прийняття рішень тендерними комітетами (комісіями) надається перевага постачальникам з прямими поставками та поставками з найменшою кількістю посередників.

З огляду на це, укладення договору на постачання харчових продуктів з постачальником, не віднесеним до цього переліку, або порушення постачальником умов укладеного договору (що включає дотримання державних стандартів якості та безпечності харчових продуктів у ЗНЗ), буде порушенням вимог чинного законодавства щодо організації харчування.

Це буде підставою для звернення до керівника ЗНЗ та/або засновника (власника) ЗНЗ (органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації) з вимогою провести відповідні перевірки та вжити інші заходи, спрямовані на забезпечення дотримання вимог чинного законодавства, включаючи розірвання укладених договорів.

Додаток 9 до ДСанПіН 5.5.2.008-01

Асортимент шкільних буфетів

З метою профілактики харчових отруєнь та захворювань шлунковокишкового тракту категорично забороняється продаж в шкільних пунктах харчування таких продуктів та страв: кондитерські вироби з кремами, морозиво, яйця та м’ясо водоплаваючої птиці, низькосортні м’ясні вироби (нижче I сорту), студні, зельци, фаршмаки, гриби, молоко-самоквас, сметана та фляжне молоко та сир м’який без термічної обробки, консерви непромислового виготовлення, солодкі газовані напої, нарізні салати з майонезом, оцтом, сметаною.