Є міста (в основному, великі), де частина людей реагують на наш проект типу: «Ну і що ви там вигадали, хіба воно нам треба? Хочете – змінюйте самі, звісно, ми включатися не будемо. Але знайте: нам і по-старому живеться непогано».

А є міста, де люди реагують так: «Ого, як круто! Ми вже домовилися зі школами, батьками та кухарями, стартуємо». Зазвичай, це маленькі міста. Вони більш жваві та відкриті до змін. І Черкаси серед них. Ми вчора тут презентували свій проект з Нового шкільного харчування. У нас таке вперше – коли батьки самі зібралися, все організували, всіх підключили та запросили нас. Щоб ми просто розповіли, а вони краще зрозуміли, як все втілювати. І все було так по-доброму, так відкрито, що ми досі всі посміхаємося. Пощастило вам, Черкаси, з громадою. Дуже пощастило.

Ми так сильно дивуємося вдруге вже. Спочатку нас здивувала Жмеринка. Туди ми навіть не їздили – люди захотіли та змінили. Завантажили наш збірник та почали готувати. Так також можна, якщо що.